Зміст статті:
Спадкування – це є перехід прав, обов’язків та майна після смерті людини від померлого до його нащадків або осіб, яких він визначив за власною волею та виклав її в заповіті. Спадкування здійснюється згідно з вимогами Цивільного кодексу України та, в окремих випадках, інших нормативно-правових актів. В спадкування є лише два види – це спадкування за законом чи за заповітом. Садкоємцям слід знати свої права, щоб спадкування відбулося у суворій відповідності з законом та дотриманням прав всіх учасників спадкового процесу.
Розподіл майна між спадкоємцями
Ведення спадкових справ та вчинення інших дій щодо спадкування закон покладає на органи нотаріату. Саме нотаріус заводить спадкову справу та повністю її веде аж до отримання всіма спадкоємцями Свідоцтва про право на спадщину на все майно та права спадкодавця. За наявності заповіту померлого, майно розподіляється відповідно до останньої волі особи, за виключенням окремих індивідуальних випадків. Якщо волевиявлення відсутнє, то спадкування відбувається згідно вимог ЦК України. За законом на все майно набувають права родичі спадкодавця відповідно до спадкових черг. Порядок спадкування визначається Цивільним Кодексом України, саме главами 84-86.
Черговість права на спадкування майна та інших прав спадкодавця, в т.ч. і обов’язків, визначені статтями 1261-1265 ЦК України.
Черги спадкування:
| Перша черга спадкування: | діти, другий з подружжя (чоловік/дружина), батьки померлого; |
| Друга черга спадкування: | рідні брати та сестри, бабусі з дідусями; |
| Третя черга спадкування: | рідні дядьки та тітки; |
| Четверта черга спадкування: | особи, що проживали з спадкодавцем однією сім’єю не менше 5-ти років до дня відкриття спадщини; |
| П’ята черга спадкування: | будь-які інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, утриманці спадкодавця. |
Примітка: В четвертій черзі маються на увазі особи, що жили разом не тільки як чоловік і дружина, а й брати, батько і син, батько і дочка і так далі. В п’ятій черзі спадкування, ближчі родичі усувають від спадкування більш дальніх, до утриманців спадкодавця відносять осіб, які не були його родичами, але протягом не менше п’яти років до дня відкриття спадщини, перебували на утриманні спадкодавця.
Розрахунок конкретної частки в спадщині допоможе виконати адвокат по спадковим справам, також можна звернутись до адвоката по розподілу майна. Якщо ви не згодні з часткою, яку вам виділив нотаріус за документами, то цей розподіл можна оскаржити в суді. Перерозподіл часток можна досягти лише через суд у Києві або іншому місті за місцем знаходження спадкового майна.
Як подати на спадщину після смерті чоловіка чи іншого спадкодавця
Щоб відкрити спадкову справу, потрібно відвідати нотаріуса, який здійснює нотаріальну діяльність за останнім місцем проживання (реєстрації) спадкодавця або за місцем знаходження спадкового майна та подати заяву про прийняття спадщини. Для цього важливо заздалегідь підготувати пакет документів:
- Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
- Документи, що засвідчують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, про народження).
- Заява про прийняття спадщини оформляється вже у нотаріальній конторі за формою, яку використовує конкретний нотаріус.
- В подальшому під час отримання свідоцтва про право на спадщину вам знадобляться оригінали документів на спадкове майно.
Щоб дізнатись, хто має право на спадщину після смерті чоловіка або іншого спадкодавця, продовжуйте читати статтю, або зверніться за консультацією до нашого адвокатського бюро в Києві.
Від імені малолітнього спадкоємця у справі бере участь його опікун або один з батьків.
При прийнятті спадщини слід звернути особливу увагу на оподаткування спадкового майна. Зокрема, спадкоємці першої черги не сплачують податок на прибуток з отриманого майна. В той же час інші черги спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, такі податки сплачують.
За наявності волевиявлення покійного (заповіту) процедура вступу у спадок відрізняється від процесу отримання майна за законом. Спадкодавець самостійно визначає коло своїх спадкоємців-правонаступників, а також кількість часток, що виділяються кожному з осіб, кого вказано в заповіті. Крім того, спадкодавець може вказати у заповіті не родичів, а будь-яку іншу особу. У ролі правонаступника у даному випадку може бути як фізична, так і юридична особа.
Участь нотаріуса в оформленні спадщини – безальтернативна вимога закону.
Кожен спадкоємець повинен розуміти, що законодавство встановлює певний термін, протягом якого він має пред’явити документи для набуття спадщини у Києві та будь-якому іншому місті України. Термін прийняття спадщини шість місяців. Цей період надано для звернення спадкоємця до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи. Якщо громадянин пропустив час подання заяви і бажає його поновити, то цьому має бути лише поважна причина:
- Проходження військової служби.
- Перебування у тривалому відрядженні, за умови, що особа не могла подати таку заяву, перебуваючи в іншому місці
- Перебування у місцях ув’язнення.
- Тривале лікування.
Поновити пропущений строк на прийняття спадщини можна в судовому порядку або за згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Незалежно від змісту заповіту є категорії осіб, які отримують спадщину в обов’язковому порядку. До таких осіб відповідно до ст. 1241 ЦК України відносять малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка/дружину та непрацездатних батьків. Їх частка становить половину того, що вони б отримали по закону в разі відсутності заповіту.
Особливості розподілу спадщини
До спадкової маси належать всі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент смерті. Зокрема це можуть бути:
- Гроші, як готівкові, так і вклади в банках, а також борги.
- Цінні папери.
- Частки в статутному капіталі юридичних осіб.
- Майно – квартира, будинок, гараж, ділянка та інше.
Особисте майно, набуте спадкодавцем до дня смерті в дар, шляхом приватизації, або будь-який інший спосіб, в т.ч. і до шлюбу, також переходить у спадок. Розібратися у розподілі спадкового майна у Києві допоможе адвокат у спадкових справах.
До спадкоємців першої черги відносяться діти, чоловік/дружина, батьки. За відсутності заповіту кожен спадкоємець має право на рівну частку в спадщині. В спадкуванні приймають участь також усиновлені діти, а також діти народжені вже після смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець малолітній, оформленням документів може займатися його представник або один з батьків.
Важливо розуміти, що колишній чоловік/дружина не має права на спадкування після смерті колишньої дружини/чоловіка.
Розподіл спадщини після смерті одного з подружжя
Якщо на час смерті чоловіка чи дружини шлюб не був розірваний, то половина із спільного нажитого майна переходить в особисту приватну власність вдівця чи вдови. Ця половина не є частиною спадщини, а є часткою в спільному майні подружжя. Частина, що залишилася, ділиться між спадкоємцями в рівних частках за відсутності заповіту. У разі виникнення спорів між спадкоємцями з приводу виділення часток, слід звертатися до суду за допомогою досвідченого юриста у Києві.
Половина, що залишилася, ділитися між усіма спадкоємцями, включаючи вдівця чи вдову. Якщо залишилися особисті речі покійного, зокрема, коштовності, то вони також входять до спадкової маси і підлягають спадкуванню на загальних підставах.
Розподіл майна після смерті батьків
Смерть батьків викликає велику кількість питань при розподілі спадщини. Спадкоємці повинні грамотно розподілити частки в спадщині, за відсутності юридичних знань, краще звернутися до фахівця за консультацією. Якщо процес відбувається мирно і за згодою, то не доведеться йти до суду за допомогою. Також за наявності заповіту всі питання вирішуються через нотаріальну контору.
Спадщину після батьків успадковують їх діти, в т.ч. і усиновлені та від попередніх шлюбів. Немає значення відносини між дітьми та батьками, право на спадкування дає саме кровна спорідненість цих людей. Також в спадкуванні може приймати участь другий з батьків, який пережив свого чоловіка/дружину.
Якщо після смерті одного з подружжя є заповіт, то розподіл часток здійснюється відповідно до його змісту, з урахуванням обов’язкової частки на спадщину.
Якщо спадкоємці вважають, що заповіт не відповідає дійсній волі спадкодавця, то його можна оспорити в суді. Судовий процес можна виграти лише в тому випадку, якщо є вагомі докази своєї правоти.
Якщо один із спадкоємців відмовився від своєї частки, то вона в рівних частках розподіляється між іншими спадкоємцями, що залишилися.
Як ділиться спадщина після смерті чоловіка?
Половина нажитого у шлюбі передається дружині як частку в спільному майні подружжя, а друга частина розподіляється між спадкоємцями.
Як відбувається спадкування майна після смерті без заповіту?
У цьому випадку спадкування відбувається за законом згідно глави 86 ЦК України.
Як ділиться майно після смерті чоловіка, якщо укладено шлюбний договір?
В даному випадку спадкування відбувається з урахуванням умов договору.
Як розподіляються частки спадщини дружини та дітей при розподілі майна?
Дружина та діти успадковують рівні частки спадкового майна.
Як ділиться спадщина, якщо є заповіт?
За заповітом померлого. Також у неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків та другого подружжя можуть бути права на спадщину, навіть без зазначення їх у заповіті.
Чи має право дружина на спадщину чоловіка після його смерті?
Так. Дружина має рівну частку на спадщину з дітьми та батьками померлого.
Чи має право на спадщину колишня дружина?
Екс-дружина не може претендувати на спадщину після смерті чоловіка. Колишня дружина може виступати представником спільних дітей. Є виняток: якщо майно було придбано в спільному шлюбі, але оформлено на чоловіка і не поділено після розлучення, то після його смерті на частину цього майна може претендувати колишня дружина як на частку в спільному майні подружжя.
Чи має право дружина на подаровану чоловіку квартиру після його смерті?
Після смерті чоловіка, дружина має право на все майно, яке на день смерті буде оформлено на покійного чоловіка, незалежно від способу і часу його отримання, в т.ч. отримане в дар або спадщину. Діти та батьки чоловіка також успадковують це майно.
Не знайшли відповідь на своє запитання ?
надішліть нам запит і ми зв’яжемось з вами
Розподіл спадщини за згодою
Спадщину можна розподілити за попередньою згодою усіх спадкоємців, яка перерозподіляє отримане майно. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню і, як правило, укладається в нотаріуса, який веде спадкову справу. Договір бажано укладати лише після отримання якісної кваліфікованої консультації юриста у Києві. В такому випадку вся спадщина ділиться відповідно до домовленостей, що викладені в угоді. Якщо вартість часток різна, то сторони можуть визначити грошову компенсацію іншій стороні або без неї. Звертатися з цим питанням слід до юриста.
Укладення такого договору може запобігти виникненню судових спорів та пришвидшити вирішення усіх спірних питань.
Вартість розподілу спадщини після смерті
Звертатися до адвоката за допомогою слід у будь-якій складній ситуації. Не лише коли потрібно доводити свою правоту, а й у випадках юридичної невизначеності. Кваліфікований спеціаліст у Києві вирішує не лише загальні питання, а й працює з унікальними випадками. Вирішення проблемних ситуацій слід доручити кваліфікованому спеціалісту – адвокату.
Вартість первинної консультації та представництва в справі залежить від складності процесу та обсягу робіт, які слід виконати. Первинна консультація коштує від 1 200 гривень у адвокатському бюро Сергія Лисенка, а складення позовної заяви від 8000 грн.