Розподіл спадщини після смерті

Спадкування майна після смерті людини здійснюється згідно із законодавчими нормами України за Цивільним кодексом. Тому класифікується лише два способи – це за законом чи заповітом. Родичі зобов’язані враховувати всі норми та акти. Розглянемо докладніше це питання.

Розподіл майна між спадкоємцями

Спадщиною займається нотаріус, він відкриває та повністю веде справу. За наявності заповіту від померлого майно розподіляється відповідно до останньої волі власника власності. Якщо волевиявлення відсутнє, то набуття спадщини має певний порядок. За законом на все майно набувають права родичі відповідно до черговості. Чіткий порядок визначається Цивільним Кодексом України, саме главами 84-86.

Черговість правоволодіння майном після смерті спадкодавця прописана у статті 1258 ЦКУ:

  • діти, одне із подружжя, батьки померлого;
  • брати з сестрами та бабусі з дідусями;
  • дядьки та тітки;
  • члени сім’ї, які є кровними родичами. Вони повинні проживати не менше п’яти років разом із загиблим до його загибелі та відкриття справи про спадщину.

Розрахунок конкретної частки допоможе виконати адвокат із розподілу майна. Претенденти однієї черги мають успадкувати рівні частки майна згідно із законом. Наприклад, якщо це нерухомість, всі стають співвласниками. Перерозподіл часток можна досягти лише через суд у Києві.

Задайте питання нашому адвокату

Щоб відкрити спадкову справу, потрібно відвідати нотаріуса, який працює за місцем проживання покійного. Для цього важливо заздалегідь підготувати пакет документів:

  • посвідчення особи громадянина;
  • заява оформляється вже у нотаріальній конторі за відсутності знань та юридичної грамотності;
  • документ, що підтверджує спорідненість;
  • папери на власність, лише оригінал.

При малолітньому віці спадкоємця у справі бере участь його офіційний опікун або один з батьків.

Для онуків та племінників виділяється особливе право на вступ у спадок. Онуки і племінники, виступаючи у ролі спадкоємців, повинні сплачувати податки після набуття спадщини.

За наявності волевиявлення покійного процедура вступу у спадок відрізняється від процесу отримання майна за законом. Власник самостійно визначає коло правонаступників, а також кількість часток, що виділяються. Крім того, спадкодавець може вказати у заповіті тих людей, хто не має родинних зв’язків. У ролі правонаступника у даному випадку може бути як фізична, так і юридична особа.

Участь нотаріуса в оформленні – обов’язкова.

Кожен спадкоємець повинен розуміти, що законодавство встановлює певний термін, протягом якого він має пред’явити документи для набуття спадщини у Києві. Термін становить трохи більше шести місяців. Цей період надано для звернення до нотаріуса за відкриттям справи. Якщо громадянин пропустив час подання заяви, то має бути лише поважна причина:

  1. проходження служби в армії;
  2. підтвердження про перебування у тривалому відрядженні;
  3. перебування у місцях ув’язнення;
  4. тривале лікування.

За наявності однієї з причин бажано звернутися до нотаріуса через офіційного представника або поштою.

Відповідно до законодавчих нормативів, спадкоємці мають переважні права навіть без зазначення їх у заповіті. До них належать такі категорії громадян:

  • неповнолітні діти.
  • непрацездатні батьки.

Відповідно, громадянин повинен перебувати на утриманні у спадкодавця.

Особливості розподілу спадщини

Як основний принцип виступає спільно нажите майно чоловіком та дружиною. До нього належить:

  • фінансові кошти, отримані із різних джерел доходу;
  • цінні папери, рахунки, частки на різноманітних підприємствах;
  • майно – квартира, будинок, гараж, ділянка та інше.

Особисте майно не переходить у спадок. До нього відноситься все, що було нажите поза шлюбом. Розібратися у розподілі у Києві допоможе адвокат у спадкових справах.

За статтею 1261 Цивільного Кодексу, до першої черги для набуття спадщини відносяться діти, чоловік і дружина, батьки. Усі родичі мають право на рівні частки, до категорії належать також усиновлені спадкоємці, а також народжені вже після загибелі спадкодавця. Якщо спадкоємець неповнолітній, оформленням документів може займатися його офіційний представник або один з батьків.

Важливо розуміти, що колишній чоловік не має права на спадщину після смерті колишньої дружини.

Розподіл спадщини після смерті одного з подружжя

Якщо під час смерті чоловіка чи дружини шлюб не був розірваний і зберіг свою законну силу, то половина із спільного нажитого переходить по праву вдівцю чи вдові. Ця половина не є частиною спадщини. Частина, що залишилася, ділиться між родичами першої черги в рівних частках за відсутності заповіту. У разі виникнення спорів між спадкоємцями з приводу виділення часток, слід звертатися до суду та до досвідченого юриста у Києві.

Половина, що залишилася, також ділитися між усіма родичами першої черги, також і чоловіком або дружиною. Закон про виділення подружньої частки регулює те, що між всіма спадкоємцями друга половина спільно нажитого майна розподіляється в рівних частках. Окремо слід сказати про право особистої власності на нерухомість. Якщо залишилися речі покійного, коштовності, гроші, то вони також розподіляються у рівних частках або за взаємною згодою.

Поширені запитання
  • Як розподіляється майно після смерті чоловіка?

    Половина нажитого у шлюбі передається дружині, а друга частина поступово розподіляється між родичами першої черги.

  • Як відбувається спадкування майна після смерті без заповіту?

    У цьому випадку розподіл здійснюється за чергами згідно зі статтею 1258 ЦКУ.

  • Як ділиться майно після смерті чоловіка, якщо укладено шлюбний договір?

    В даному випадку розподіл здійснюється з урахуванням договору.

  • Як розподіляються частки спадщини дружини та дітей при розподілі майна?

    Дружина та діти успадковують рівні частки половини нажитого майна у шлюбі.

Розподіл майна після смерті батьків

Смерть батьків викликає велику кількість питань при розподілі. Спадкоємці повинні грамотно розподілити частки, за відсутності юридичних знань, краще звернутися до фахівця за консультацією. Якщо процес відбувається мирно і за згодою, то не доведеться йти до суду за допомогою. Також за наявності заповіту всі питання вирішуються через нотаріальну контору.

Брати і сестри є близькими родичами першої лінії, також право на спадщину має і один з батьків, якщо померли не два подружжя. Наприклад, стався нещасний випадок, коли загинули обоє батьків. У цьому варіанті успадковують все майно їхні діти. Це можуть бути рідні, усиновлені та діти від попередніх шлюбів.

Якщо після смерті одного з подружжя є заповіт, то розподіл часток здійснюється відповідно до його змісту.

За наявності розбіжностей близькі мають право на заперечення заповіту. Судовий процес можна виграти лише в тому випадку, якщо є вагомі докази своєї правоти.

Якщо один із спадкоємців відмовився від своєї частки, то вона в рівних частках розподіляється між родичами першої черги, що залишилися. Ситуація може ускладнитися у разі знаходження на утриманні покійного фізичної особи. Ця людина також має право на спадщину, навіть якщо вона не має відношення до родинних зв’язків.

Розподіл спадщини за згодою

Спадщину можна розподілити за попередньою угодою, яка перерозподіляє отримане майно. Договір має задовольняти потреби всіх родичів першої черги. Документ слід оформляти лише після отримання кваліфікованої консультації юриста у Києві. Він докладніше позначить законодавчі вимоги та проконтролює правильність оформлення. В даному випадку вся спадщина ділиться відповідно до заявлених вимог в угоді. Якщо вартість часток різна, то може бути визначена грошова компенсація. Звертатися з цим питанням слід до юриста.

Обов’язково потрібне дотримання важливих вимог та основ:

  • точну вказівку предмета договору;
  • прописування чітких пунктів угоди;
  • важлива прив’язка місця оформлення до прописки покійного;
  • додаток усіх документів, у тому числі свідоцтво про смерть;
  • облік закріплених законодавством важливих прав кожного, навіть дитини.

Труднощі можуть бути лише розбіжності між родичами.

Вартість послуг адвоката при розподілі спадщини після смерті

Звертатися до адвоката за допомогою слід у будь-якій складній ситуації. Не лише коли потрібно доводити свою правоту, а й у випадках юридичної некомпетентності. Кваліфікований спеціаліст у Києві вирішує не лише спільні питання, а й працює з унікальними випадками. Вирішення проблемних ситуацій слід перекласти на кваліфікованого спеціаліста. Наприклад, при збиранні доказової бази, або якщо щодо одного із родичів є обтяження.

Вартість первинної консультації залежить від складності процесу та обсягу робіт. Сюди входить аналіз справи, розвиток можливих варіантів, розробка стратегії та формування пакета документів. Робота може зайняти місяць і більше. Якщо ситуація складна, процес затягнеться і на рік. Первинна консультація коштує від 800 гривень у адвокатському бюро Сергія Лисенка, а складання позовної заяви від 2000 грн.

Задайте питання нашому адвокату